Доволі багато власників ділянок, городників та фермерів позбавляються від рослинних залишків і навіть не усвідомлюють, що втрачають ресурс. Після обрізки дерев та прибирання садиби залишається не сміття, а матеріал, який можна використати значно ефективніше. Гілля, листя, стебла, відходи кухні (з відра) – все це можливо застосувати в господарстві або повернути у природний колообіг. Як компостувати органіку, мульчувати з гілок та заготовляти дрова самостійно – далі у матеріалі.
Компост – це не про “перегнило”, а послідовний процес
Органіка розкладається тоді, коли створено правильне середовище: є кисень, волога та правильна структура маси. Ці параметри визначають час дозрівання та якість майбутнього компосту. Швидший комост можна отримати вже за 4 місяці, цей просцес має назву – вермікомпостування. Це коли органічні залишки розкладаються природним шляхом і додатково “переробляються” спеціальними видами хробаків, наприклад, червоним каліфорнійським черв’яком. Без участі малих організмів процедура компостування займе від 12 до 24 місяців. Терміни залежатимуть від доданих компонентів/інгредієнтів та способу компостування – з доступом до кисню чи без нього.
Які біовідходи можна компостувати?
Компостування працює з більшістю органічних залишків, які накопичуються як в господарстві, так і на кухні. У першу чергу – це звична “зелена маса”: листя, скошена трава, солома, сіно. Сюди ж відносяться й рослинні відходи після збору врожаю (лоза, качани, стебла, бадилля). Деревна сировина основа компосту, але з умовою. Обрізки дерев, кущів, кора, тирса і стружка – додаються, якщо вони були без хімічної обробки. Гілля має бути обов’язково подрібненим, бо товсті гілки не компостуються, а лише блокують рух повітря і трамбують масу. Але це вирішується, дерево можна швидко переробити щепорізом. Ось як це виглядає:
Діаметр гілок, які можна подрібнити 6-18 см.
Харчові залишки, як-от овочі/фрукти, крупи, варення, домашні соки і навіть протермінована продукція (рослинного походження) – усе це може повертатися в ґрунт для його живлення. Сюди ж відносяться чайне листя, кавова гуща, натуральні спеції. Вони не просто розкладаються, а й збагачують компост мікроелементами. До компостера/компостної ями можна класти ціле чи подрібнене зерно, насіння, залишки олійних культур чи відходи після їх обробки. Зернові обов’язково мають бути органічними, тобто без обробки хімічними або біологічними реагентами. Є і менш очевидні компоненти для компостної ями. Наприклад, паперова/картонна упаковка від продуктів. Корм для тварин теж можна додавати. Навіть водорості чи підводні рослини можуть бути частиною органічної маси.
Компостування – це не “на око”. Мінрозвитку громад, територій та інфраструктури розрозбило правила та алгоритми, як правильно переробляти біовідходи і скільки біогумусу потрібно вносити під ягідні чи декоративні кущі, плодові дерева, розсаду та газони – детальніше читайте тут.
Що не можна компостувати?
Не все, що виглядає як відходи, підходить для компосту. Недопалки, вироби із вати, скло, побутове сміття, фарба – усе це виключається одразу. Не використовують і залишки м’яса, кістки риби, жир, олію, молочку, випічку та відходи тварин. Така маса не розкладається правильно і лише псує процес. Також варто наголосити, що якщо рослинні залишки були уражені хворобами, їх категорично не можна додавати до компосту. Температура в купі не підніметься достатньо аби знищити бактерії та грибки. Замість розкладання запуститься процес гниття.
Мульча з гілок: коли результат потрібен одразу
Не всі хочуть чекати. І не завжди потрібно. Мульчування – це інший підхід. Тут органіку не ховають у яму, її залишають на поверхні як захисний шар. З садових гілок добувають тріску (щепу), якою потім вкривають ґрунт навколо рослин і дерев. Який результат? Зменшується випаровування вологи, зникає кірка після дощу, бур’яни отримують менше світла і сильно не “лізуть”. Під вкритим шаром з’являється життя. Мікрофлора, дощові черв’яки, корисні бактерії – саме вони покращують імунітет рослин. Але є одне “але”. Мульча – це не гілля. Це матеріал, який ви можете самостійно заготовити з обрізків дерев. Для цього вам потрібна портативна щепорубка. Вона може переробляти гілки як м’яких, так і твердих порід дерев. Як виглядає переробка деревини щепорізом:
Допоки деревина лежить купою, вона не приносить жодної користі. Натомість скупчення відходів займає місце, збирає вологу, псує вигляд ділянки. І створює відчуття незавершеної роботи. Вирішити це можна без різкого навантаження на бюджет – купівлею щепоріза в розстрочку.
Заготівля дров з обрізаних дерев
Після веснянної/осінньої обрізки дерев, частина гілок не придатні ні для компосту, ні для мульчування. Це товсті, щільні фрагменти деревини, які не розкладаються швидко. І не повинні. Таке гілля – це ваша сировина для дров. Потрібен лише гілкоруб, який самостійно переріже дерево на поліна. Такі дрова можна одразу використовувати в господарстві: для печей, камінів, котлів. Якщо це тверді і плодові породи, вони згодяться й для мангалу. Частину матеріалу можна застосувати інакше. Великі зрізи іноді залишають для благоустрою ділянки – з них формують доріжки, декоративні стіни, квітники, виробляють садові елементи.
Як за 30 хвилин подрібнювачем гілок перерізали 6-метрового горіха, дивіться у відео нижче.
Гілля нікуди не подінеться. Воно буде завжди. Питання тільки одне – воно лежить чи працює?
